Серия "Рідне"

Ольга Кобилянська (1863–1942) – відома українська письменниця демократичного напряму. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, на громадське життя. Цій проблемі й присвячено повість письменниці «Царівна» (1895), про яку свого часу Леся Українка писала: «Краса цієї повісті не так в її ідеях, як у глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки. Читаючи історію думки Наталчиної, я немов бачила перед собою історію цілого нещасливого нашого...

«Вальдшнепи» – незакінчений роман Миколи Хвильового (справжнє ім’я Микола Фітільов; 1893–1933), у якому письменник осмислює наслідки революційних перетворень в Україні та зачіпає тему її національного відродження. Персонажі твору розчаровані в комуністичній партії та нещодавній революції, прагнуть нових ідеалів. Вони постійно полемізують, дошукуються відповідей на найгостріші суспільно-політичні питання доби в «заштатному городку» на дачі. Головний герой роману без докорів сумління «виконував...

Видання містить твори з другої збірки прози М. Хвильового (1893–1933) «Осінь». Його персонажі долають тяжкий шлях вибору, стикаються з тією межею, яку ніколи не можна переступати. У душі головного героя новели «Я (Романтика)» відбувається боротьба між добром і злом, гуманізмом і фанатизмом. Він – «чекіст, але і людина», «м’ятежний син», який після найганебнішого злочину проти найдорожчої людини – матері, знищує залишки людяності в собі та морально гине. У повісті «Санаторійна зона» зображено...

До видання ввійшли поетичні збірки Миколи Хвильового (1893–1933) «Молодість» та «Досвітні симфонії», а також вірші, що за життя автора друкувалися лише у різних періодичних виданнях. Буй-но-романтичній поезії Хвильового властивий вільний віршовий розмір та експресивний, повен жаргонних висловів оточення письменника словник. За словами відомого тогочасного літературного критика, він «мішає оливу з водою і роздвоюється між романтикою і занадто тверезими вимогами життя».

Повість Ольги Кобилянської (1863–1942) «В неділю рано зілля копала» – один з найкращих творів видатної української письменниці. Вона створена за мотивами відомої народної пісні-балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». Однак авторка збагатила її новими деталями, які дають змогу глибше проникнути у внутрішній світ героїв. Тож трагічна історія кохання хлопця до двох дівчат, яке робить нещасними всіх, набула глибшого, філософського звучання й узагальнення. Письменниця спонукає читачів до...

Герої творів Василя Стефаника (1871–1936) опиняються в межовій ситуації, їхні трагедії новеліст переживає як власні («І все, що я писав, мені боліло»). Письменник уживає покутський діалект, передає живі, як саме життя, образи трагічної дійсності, які неможливо було б відтворити літературною мовою. До видання увійшли новели зі збірок «Синя книжечка», «Камінний хрест», «Дорога», «Моє слово» та ін. Автор зачіпає теми самотньої старості та трагедії зайвих ротів у бідних селянських родинах...

До видання увійшли твори М. Хвильового (1893–1933) останніх років його життя. Панівним у тогочасній літературі був метод соцреалізму. Проте твори Хвильового мають ледь помітні прояви сатири та дошкульної іронії, подекуди й елементи психологічних конфліктів. Герой оповідання «Щасливий секретар» – справжній служитель партії, він не має ні батьківського, ні родинного почуття, однак щасливий. У творі «Останній день» письменник вирішив показати, що навіть із персонажа-робота, бездушного автомата,...

Роман Ольги Кобилянської (1863–1942) «Апостол черні», останній великий твір письменниці, мав тернистий шлях до читача. У радянські часи він був під забороною – не видавався, при цьому офіційні літературознавці в один голос таврували його як «ідейно й художньо неповноцінний». Чим же так дошкулила визнана у світі оповідачка тогочасній владі? Та тим, що повела мову про те, чого найбільше боїться будь-яка імперія – самоідентифікацію поневоленого народу. Тому й нині роздуми й надії авторки не...

Роман Ольги Кобилянської (1863–1942) «Апостол черні», останній великий твір письменниці, мав тернистий шлях до читача. У радянські часи він був під забороною – не видавався, при цьому офіційні літературознавці в один голос таврували його як «ідейно й художньо неповноцінний». Чим же так дошкулила визнана у світі оповідачка тогочасній владі? Та тим, що повела мову про те, чого найбільше боїться будь-яка імперія – самоідентифікацію поневоленого народу. Тому й нині роздуми й надії авторки не...