Серия "Вершини світового письменства"

До однотомника ввійшли вибрані твори, написані в 1925–1952 роках — у період найбільшої творчої активності Хемінгуея.

Роман «Завоювання Плассана», незвичність і несподіваність якого змусила тогочасну критику обійти його майже цілковитою мовчанкою, справді, дивний твір, у якому не відчувається й крихти бажання «розважити» обивателя, суворий і жорстокий, що може схвилювати лише тих, хто здатний відчути його глибоку людську й суспільну правду.

«Сага про Єсту Берлінга» — перший роман знаменитої шведської письменниці, лауреата Нобелівської премії з літератури (1909), про священика, який стає волоцюгою і приєднується до компанії колишніх військових-авантюристів. Пригоди Єсти і його нових друзів стають змістом цієї книги.

У «Тяжких часах» — одному з найгостріших соціальних романів 50-х років XIX сторіччя, Ч. Діккенс виступає вже не глядачем і навіть не актором, а грізним суддею, що карає безжальним гротеском англійську буржуазію й породжені нею потворні форми життя.

Сатиричний роман видатного чеського письменника (1883–1923) охоплює події в Австро-Угорщині напередодні й під час першої світової війни. В центрі твору — образ вояка Швейка, носія народного гумору, який зазнає безліч комічних пригод. У творі з великою художньою силою виражено протест простої людини проти війни й насильства.   (обсуждается на форуме - 85 сообщений)

Роман «Лялька» чи не найкращий твір Болеслава Пруса. Це-бо твір, де романістові вдалося злити в одне якнайбільше своїх вражень, а відтак якнайширше охопити життя польського суспільства 60-80-х років XIX ст.

«Вірнопідданий» — перша частина трилогії «Імперія», наступні томи якої, «Бідні» та «Голова», були створені в 1917–1925 рр. Але це водночас і цілком завершений, самостійний роман, до того ж, безумовно, найкращий у трилогії, а можливо, і найкраща книга Генріха Манна взагалі.

«Сьомий хрест» — кращий роман Анни Зегерс. Історія семи ув'язнених, які втекли з гітлерівського концтабору Вестгофен і з яких тільки один зумів врятуватися, хвилювала читачів різних країн задовго до того, як книга змогла побачити світ в повоєнній Німеччині.

У передмові до «Ругон-Макарів» (1871–1893) Е. Золя написав; «Цей твір, що містить в собі багато епізодів, є… на мою думку, природною і соціальною історією однієї родини з Другої імперії». «Щастя Ругонів» — перший роман серії «Ругон-Макари».